Теоретичні відомості. Технологія стикового зварювання технологічних трубопроводів

Технологія стикового зварювання технологічних трубопроводів. Будова та принцип роботи зварювального апарата.

Мета роботи: вивчення технології стикового зварювання технологічних трубопроводів; вивчення конструкції та принципу роботи зварювального апарату.

Необхідні матеріали та обладнання:

- установка для зварювання трубопроводів стиковим методом;

- труби

- вимірювальний інструмент.

Теоретичні відомості

Для з’єднання пластмасових технологічних трубопроводів в основному використовують: контактне зварювання при якому з’єднувальні деталі шагрівають вище температури текучості і зварюють шляхом стискання нагрітих поверхонь та зварювання нагрітим газом. В свою чергу контактне зварювання передбачає використання стикового, терморезисторного та розтрубного способів зварювання.

Продуктивність зварювання залежить від прийнятої технології, особливостей зварювального обладнання, діаметру зварювальних труб, погодних факторів тощо.

Для реалізації процесу зварювання стиковим Теоретичні відомості. Технологія стикового зварювання технологічних трубопроводів методом необхідно нагріти зварювальні поверхні до стану розриву сил взаємодії між макромолекулами та призвести матеріал до в’язко-текучого стану. Після цього необхідно притиснути поверхні одна до одної, в результаті чого пластичний матеріал у зоні контакту почне текти, видавлюючи забруднення та бульбашки повітря. Макромолекули зварювальних поверхонь переміщуються, межа між зварювальними виробами зникає При охолодженні полімеру тепловий рух молекул слабшає і сили взаємодії знову зв’язують їх у тверде тіло.

Для максимального усунення внутрішніх напружень необхідне глибоке і плавне прогрівання торця труби. Глибина прогрівання обмежується тією обставиною, що при подальшому притисканні торців один до одного прогріта область не повинна Теоретичні відомості. Технологія стикового зварювання технологічних трубопроводів зім’ятися. Оптимальна глибина прогрівння приблизно рівна товщині стінки труби. При цьому тонкий шар матеріалу, що контактує з нагрівачем, повинен бути розігрітий до в’язко-текучого стану. Таке прогрівання забезпечується відповідною температурою нагрівального елемента та часом нагрівання стінки труби.

При контакті торців труб і поверхні нагрівання виявляється, що навіть ретельно підготовлена поверхня далека від ідеальної площини. Поверхня нагрівального елемента також володіє відповідною шорсткістю. Тонкий повітряний проміжок, що залишається між торцем труби та нагрівальним елементом є серйозною перепоною для перенесення тепла від нагрівача до зварювальної поверхні. Для швидкого досягнення повного теплового контакту необхідно на початку нагрівання з великим зусиллям притиснути Теоретичні відомості. Технологія стикового зварювання технологічних трубопроводів торець труби до нагрівача. Тоді виступи на поверхні торця будуть швидко оплавлені і витиснуті назовні у формі рівномірного круглого валика, одночасно заповнюючи нерівності на поверхні нагрівача. Видавлений розплавлений матеріал називають гратом.

Негативною особливістю грату є деяке зменшення умовного проходження труби після завершення зварювання, тому деталі безнапірної каналізації не рекомендують з’єднувати шляхом зварювання.

Разом з тим грат збільшує товщину стінки в місці зварного шва. Якщо врахувати, що будь-який полімер під час нагрівання до пластичного стану більшою чи меншою мірою піддається термічному впливу, то збільшення товщини стінки в зоні зварного шва – це єдиний спосіб досягнути тут міцності, не Теоретичні відомості. Технологія стикового зварювання технологічних трубопроводів нижчої міцності вихідної труби. Тому нагрівання з прикладанням зусилля продовжують і після того, як досягнутий 100% тепловий контакт між нагрівальним елементом і торцем труби – поки грат не досягне рекомендованої величини. Оптимальна висота грату до моменту закінчення попереднього процесу нагрівання визначена для кожної товщини зварюваних виробів і для різних термопластів.



Якщо зусилля притискання труби до нагрівального елемента буде недостатнім, то грат, звичайно, досягне потрібної висоти, але час при цьому буде втрачено. Якщо ж зусилля притискання буде надмірним, то перегрітий матеріал буде видавлюватись назовні у вигляді пелюсток, що негативно вплине на розподілення напружень у зоні готового зварного шва. Оптимальне зусилля притискання Теоретичні відомості. Технологія стикового зварювання технологічних трубопроводів для труб з ПНТ до нагрівача на першому етапі зварювання згідно нормативних документів складає 0,15МПа. Час утворення грату оператор завжди визначає візуально, навіть у випадку зварювання на автоматизованому апараті.

Протягом періоду нагрівання, який починається після створення грату потрібної висоти, тиск притискання суттєво зменшується. Зусилля притискання повинне бути досить малим, щоб не викликати подальшого збільшення грату, але, з іншого боку, достатнім, щоб гарантувати контакт торців труби з нагрівальним елементом.

Відмінною ознакою стикового зварювання є повільне глибоке прогрівання поверхонь зварювальним дзеркалом, нагрітим до порівняно невисокої температури (200-220 оС).

Теоретично зварювання товстостінних виробів рекомендують проводити за низької температури дзеркала протягом тривалого часу, щоб прогріти товстостінну трубу Теоретичні відомості. Технологія стикового зварювання технологічних трубопроводів на більшу глибину. З іншого боку, похибки обладнання та t oС навколишнього середовища вносять відхилення температурного режиму більше, ніж рекомендовані зміни температури в залежності від товщини стінки труби. Тому на практиці температура дзеркала не залежить від товщини стінки труби.

За температури зварювального дзеркала близько 200 оС і температури навколишнього середовища 20 оС швидкість прогрівання матеріалу можна розрахувати. Так, для поліетилену низького тиску він приблизно дорівнює 1 мм за 10с. Ця швидкість визначає рекомендований час нагрівання в залежності від товщини стінки труби.

Дослідженнями німецьких вчених встановлено відсутність негативного впливу температури нагрівального елемента в діапазоні 190-260 оС на міцністні показники у ході Теоретичні відомості. Технологія стикового зварювання технологічних трубопроводів тривалої експлуатації поліетиленових виробів. Коливання величини тиску у процесі зварювання від 0,15 МПа до 0,45 МПа також забезпечувало позитивні результати[4].

Після нагрівання поверхонь вирішальне значення має швидке усунення нагрітого інструменту і суміщення зварювальних поверхонь. При цьому необхідно не зім’яти нагріті поверхні. Максимально допустимий час на відведення рухомої труби, усунення зварювального дзеркала та зведення торця труб називається технологічною паузою. Перевищення цього часу призводить до остигання оплавлених торців і, як наслідок, поганої якості шва. Очевидно для товстостінних виробів технологічна пауза більша.

З моменту повторного контактування зварювальних поверхонь у міру остигання матеріалу зусилля притискання поверхонь необхідно плавно збільшувати до рекомендованого тиску охолодження. У випадку збільшення тиску Теоретичні відомості. Технологія стикового зварювання технологічних трубопроводів розплавлений матеріал частково видавлюється із зони шва і тече у напрямку зовнішнього і внутрішнього грату, при цьому тонкий шар матеріалу, що окислився і охолодився під час технологічної паузи, змішується з більш глибокими шарами, що не впливає негативно на якість шва.

Експериментально визначений тиск осаджування, протягом якого плавно досягнуто тиск охолодження, відомий як час осаджування і вказується в таблицях. Під час осаджування і на першому етапі подальшого охолодження відбувається завершення формування грату.

Під час охолодження завершується формування зони зварного з’єднання. Основна ідея цього процесу полягає в тому, щоб товщина стінки труби в зонах, що прилягають до зварного шва Теоретичні відомості. Технологія стикового зварювання технологічних трубопроводів, збільшилась. Причому це збільшення повинно бути тим більше, чим більше був нагрітий матеріал в даній точці. Рекомендовані режими нагрівання та осаджування підібрані так, щоб оптимальним для охолодження було зусилля притискання, яке відповідає зусиллю при попередньому нагріванні.

Після осаджування притискання деталей зберігається постійним до повного охолодження за кімнатної температури. Час охолодження залежить від матеріалу та товщини стінки зварюваних труб і вказується у зварювальних таблицях.

Не варто пробувати прискорити остигання (використання холодної води) – це призведе до створення внутрішніх напружень в матеріалі і, як результат, до зниження міцності шва.

Після охолодження зварювальні поверхні виймають з апарату.

Мінімальний склад устаткування зображений на Теоретичні відомості. Технологія стикового зварювання технологічних трубопроводів рис. 2 і залежить від типу приводу апарату. Лабораторна установка для стикового зварювання нагріваючим інструментом приведена на рисунку 3.

Рисунок 1. - Склад обладнання з механічним приводом для стикового зварювання.

До складу обладнання обов'язково входить центратор з одним або двома нерухомими затискачами для труби (1) і одним або двома рухомими зажимами (2) також для даної установки ми використаємо вставки діаметром 63 мм (рисунок 2).

Рисунок 2. - Вставка діаметром 63 мм

Центратор розташовується на рамі (3). Рухливі хомути приводяться в рух за допомогою тиску масла в гідросистемі, виробленого гідравлічним агрегатом, або за допомогою ручки механічного приводу (4).

Для очищення і вирівнювання торців зварюваних труб перед нагріванням служить торцевач (5), який може бути електричним Теоретичні відомості. Технологія стикового зварювання технологічних трубопроводів або механічним, а для нагрівання зварюваних торців призначено зварювальне дзеркало (6). Торцевач і дзеркало можуть бути закріплені на рамі центратора, а можуть зберігатися на підставці (7).

Для фіксації труб різних діаметрів служать змінні вкладиші (8) для рухомого і нерухомого затискачів центратора.

Лабораторна установка для стикового зварювання представлена на рис.3

Рисунок 3. - Лабораторна установка для стикового зварювання нагріваючим елементом для труб діаметром 110 мм

Діаметр труби: Dн=16 мм

Товщина стінки: е=2мм

Номінальний діаметр: D>Dп-2е

Площа зварювання: S=π(Dп2- D2)/4

Площа циліндра машини: Sк=1288 мм2

Тиск оплавлення: Роп = 0.15*(S/Sі)*10

Тиск нагрівання:Рнаг = 0,02*(S/Sі)*10

Тиск осадження:Рос=0,15*( S/Sі)*10


documentaakeosf.html
documentaakewcn.html
documentaakfdmv.html
documentaakfkxd.html
documentaakfshl.html
Документ Теоретичні відомості. Технологія стикового зварювання технологічних трубопроводів